| ОСТЕОАРТРОЗ У СОБАК
Климчук В.В., асистент 1*кафедри хірургії і патофізіології ім. акад. І.О. Поваженка 1
1Національний університет біоресурсів і природокористування України
*Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор Сухонос В.П.
Ключові слова: отеоартроз, собаки, артропатія, суглобовий хрящ, субхондральна кістка, хондропротективні препарати
Вступ. Останнім часом у зв'язку з нераціональною селекційною роботою значно зросла кількість породистих собак, що мають ряд генетично детермінованих аномалій кістково-суглобової системи. які створюють умови для розвитку остеоартрозу (ОА).
Виклад основного матеріалу (або Матеріали та методи). Проведено клінічні та експериментальні дослідження впливу хондропротективних препаратів за лікування собак із остеоартрозом.
Результати. Аналіз результатів клінічного досліджень дозволив з'ясувати характер впливу випробуваних препаратів на перебіг остеоартрозу (ОА). Масштаби впливу лікарських засобів на ОА були неоднозначними і залежали від багатьох факторів. Однак, всі три способи лікування дали позитивний вплив, але разом з тим ефективність кожного з них проявлялася по-різному. Після курсу лікування спонтанних випадків ОА адекваном спостерігали статистично достовірне поліпшення (р <0,001). Особливо у тих особин, у які мали початкові стадії розвитку ОА (I або II стадії). Лікувальний ефект проявлявся у зменшенні кульгавості і відновленні функціональної придатності ураженої кінцівки. Ефект був стійким і наступав досить швидко (зазвичай після першого тижня лікування). Виявлені закономірності ефективної дії препарату, дозволяють припустити, що його дія реалізовувалося у відновленні біомеханічної потенції хряща та зменшенні супутнього запалення (що доводить протизапальні властивості препарату). Рентгенологічна картина до і після лікування значно не відрізнялася. Це говорить про відсутність впливу ліків на таку ознаку розвитку ОА як остеофітоз. Крім того, в однієї особини по завершенню лікування препаратом спостерігалося збільшення кількості остеофітів, при одночасному відновленні хряща з ерозіями. Застосування адеквана собакам з III і IV стадіями ОА дало лише незначне тимчасове поліпшення. Позитивна динаміка під час лікування препарату різко знизилася.
Застосування лідази для лікування ОА не дозволило остаточно з'ясувати механізм її дії. При введенні пери- та інтраартикулярно екзогенної гіалуронідази (лідази) при ОА спостерігали виражений позитивний ефект. У нашому дослідженні лідаза застосовувалась 5 собакам з різними стадіями хвороби. Ефективність препарату була різною, але у всіх випадках статистично достовірною (р <0,01). Аналізуючи ефективність лідази у різних особин, ми виявили деякі особливості прояву її лікувальної дії. Так, найбільш чітка позитивна динаміка була у собак з вираженим остеофітозним ураженням суглоба. Рентгенологічна картина до і після лікування дозволяє в цьому переконатися. Кількість і розвиненість остеофітів у хворих собак після застосування лідази відчутно зменшилася порівняно з контрольною групою. Позитивна динаміка при цьому наступала вже на 2-3 ін'єкції лікарського засобу. Необхідно відзначити, що позитивний ефект від використання лідази, найбільш яскраво був виражений у пацієнтів зі значними остеофітозними розростаннями, він проявлявся майже в повному відновленні функціональної здатності кінцівки, не зважаючи на всю тяжкість деструктивних процесів в суглобі.
Крім клінічної картини, ми враховували також динаміку морфологічного складу крові. З метою диференціального діагнозу OA від ревматоїдного та ревматичного артритів, контролювали на наявність в сироватці крові відповідно ревматоїдного та ревматичного факторів. Крім цього, у всіх клінічно випробовуваних собак до і після лікування проводили морфологічне дослідження крові. Слід відзначити, що гематологічні показники знаходилися в межах фізіологічної норми. Тільки у собак з III і IV стадіями OA, з яскраво вираженим больовим синдромом, спостерігали помірний лейкоцитоз.
Висновки. Внутрішном’зові ін'єкції адеквана надають виражену протизапальну і хондропротективну дію, які виражаються в розвитку симптомокомплексу структурних перетворень адаптивного генезу в суглобовому хрящі і в субхондральній кістці (збільшення кількості хондроцитів і остеоцитів, посилення мітотичної активності клітин хряща і кістки та ін.), а також статистично достовірним поліпшенням клінічного стану пацієнтів.
2. Лідаза проявляє хондропротективну дію за рахунок стимуляції внутрішньотканинної диференціації суглобового хряща. Поліпшення клінічної та рентгенологічної картини пов'язано зі здатністю лідази зменшувати кількість остеофітів, які підтримують запальний процес та больовий синдром у суглобі.
Список використаної літератури:
1. Zhang W., Moskowitz R. W., Nuki G., et al (2007) OARSI recommendations for the management of hip and knee osteoarthritis. Part I: critical appraisal of existing treatment guidelines and systematic review of current research evidence. Osteoarthritis Cartilage 15: 981-1000.
2. Zhang W., Moskowitz R. W., Nuki G., et al (2008) OARSI recommendations for the management of hip and knee osteoarthritis. Part II: OARSI evidence-based, expert consensus guidelines. Osteoarthritis Cartilage 16: 137-162.
3. Marcellin-Little D. J.(2008) Medical treatment of coxofemoral joint disease, in Bonagura J. D., Twedt D. C. (eds): Kirk's Current Veterinary Therapy XIV. Philadelphia, PA, Elsevier, pp 1120-1125.
|