| УДК 636.8.09:613.25:577.1:591.85
ОСОБЛИВОСТІ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
КРОВІ ПРИ ОЖИРІННІ КОТІВ
Орбан Т. В., студентка IV курсу 1 групи (tatiannaorban@gmail.com);
Грищенко В. А. доктор ветеринарних наук, професор
Кафедра біохімії і фізіології тварин ім. акад. М. Ф. Гулого,
Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
Вступ. Ожиріння у котів досить розповсюджена патологія, яка спостерігається майже у 55 % свійських тварин. Як правило, ця хвороба виникає у тварини, які отримують незбалансований раціон, внаслідок зниження рухової активності або через гормональний дисбаланс і характеризується схильністю організму до збільшення маси тіла внаслідок відкладання жиру. Жири відкладаються всередині адипоцитів жирової тканини у вигляді триацилгліцеролів. Глюкоза є субстратом, який підтримує ліпогенез. З глюкози утворюються продукти, які є попередниками жирних кислот і гліцеролу (ацетил-КоА, діоксіацетофосфат, АТФ, НАДФН, гліцерофосфат). Крім вуглеводів, субстратами для біосинтезу жирів є амінокислоти. Надмірна кількість амінокислот може з’явитися в організмі при згодовуванні тваринам неповноцінних білків. За таких умов частина амінокислот перетворюється в ацетооцтову чи піровиноградну кислоти. Ацетооцтова кислота легко перетворюється в ацетил-КоА, а піровиноградна – у ЩОК.
Патологічне ожиріння настає внаслідок нейро-гормональних розладів регуляції вуглеводно-жирового обміну, гіперфункції передньої долі гіпофізу, гіпофункції щитовидної, статевих залоз і кори наднирників. Факторами ожиріння, є також деякі захворювання тварин на початкових стадіях розвитку (емфізема легень, анемія). Природну схильність до патологічного ожиріння мають собаки (бульдоги, мопси), свині, птиця, а також старі. Тому метою нашої роботи було дослідити особливості біохімічних процесів за ожиріння у котів.
Результати досліджень. Кішка «Клякса», порода сфінкс, вік 5 років, стерилізована. Квартирне утримання. Тварина пересувається повільно, п’є воду, споживає корм 1st Choice для стерилізованих кішок, регулярний контроль маси тіла. Огляд: Температура тіла – 38,8 ºС, ЧСС – 100 уд/хв, ЧДР – 22 дих. рух/хв. Внутрішні органи погано пальпуються. Стан слизових оболонок блідо-рожевий. На вигляд кішка клінічно здорова. Власники тварини годували її безконтрольно. Спочатку тварина важила 3300 г, на прийомі через рік тварина вже важила 6500 г. Шість місяців тварина отримує спеціальний корм, але маса тіла не зменшується.
Кіт «Вайт», вік 10 років, стерилізований. Температура тіла – 38,6 ºС, ЧСС – 102 уд/хв, ЧДР – 24 дих. рух/хв. Заражений ектопаразитами (блохі). Майже не пересувається.
Кіт «Багір», вік 7 років, стерилізований. Температура тіла – 38,6 ºС, ЧСС – 101 уд/хв, ЧДР – 27 дих. рух/хв. Зі слів господаря утримується в квартирі ще з трьома котами. Доступ до корму і води цілодобовий.
Проявляється ожиріння збільшенням маси тіла, відкладанням жиру в підшкірній клітковині, малорухливістю, апатією. Проте це лише зовнішні прояви. Для визначення функціонального стану внутрішніх органів при ожирінні котів проведено клінічний аналіз крові (табл.).
Таблиця. Гематологічні показники у котів при ожирінні
Показник Кішка «Клякса»
(5 років) Кіт «Вайт»
(10 років) Кіт
«Багір»
(7 років) Референтна норма
Гемоглобін(Hb), г/л 157,2 160,1 159,3 90–155
Еритроцити, 1012/л 6,7 6,6 6,9 5,8–10,7
Моноцити, % 7 6 7 1–4
Лейкоцити, 109/л 5,1 5,0 4,9 5,5–19,0
АЛТ, од/л 61 60 58,7 8,3–52,0
АСТ, од/л 31 33 30 9,2–39,2
Лужна фосфатаза, од/л 6 7 9 12,0–80,0
Сечовина, ммоль/л 3,4 4,2 4,0 5,5–12,1
Креатинін, мкмоль/л 134,6 140,5 155,8 48,6–165,0
У результаті проведеного аналізу біохімічних показників крові досліджуваних тварин встановлено: моноцитоз, лейкопенію, підвищення активності аланінамінотрансферази та зниження – лужної фосфатази, концентрація сечовини дещо менша за норму, а креатиніну відповідає фізіологічним параметрам. Майже без змін залишається у крові вміст гемоглобіну і абсолютна кількість еритроцитів. Встановлені зміни біохімічних показників крові свідчать про розвиток у хворих тварин ускладнень, які, насамперед стосуються функціонального стану печінки. Проте організм мобілізує неспецифічні внутрішні фактори, що важливо для підтримання його опірності.
Висновок. Розвиток ожиріння у котів має поліетіологічну природу. Проте відзначаються характерні зміни гематологічних показників, що свідчить про порушення структурно-функціонального стану печінки, які важливо враховувати при призначенні терапевтичних схем.
|