Назва секції: Стан і перспективи розвитку сучасної ветеринарної медицини
МОРФОЛОГІЯ ЛЕГНЬ КРОЛЯ
Коструб В.В., студент, Стегней Ж.Г. кандидат ветеринарних наук, доцент
Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
Для рентабельного ведення кроликівництва необхідні повні знання про структурно-функціональні особливості їх організму. Кролі є тваринними моделями у експериментальній науці. Органи апарата дихання забезпечують газообмін між кров’ю і повітрям, що вдихається. У респіраторний відділ легень повітря потрапляє повітроносними шляхами, які забезпечують проведення, зволоження, очищення, нагрівання (охолодження повітря) [2,3].
Досліджували органи дихання кролів (n=4). При проведенні досліджень використовували комплекс макро- та мікроскопічних методів [1].
Зовні легені вкриті серозною оболонкою (легеневою плеврою), яка переходить на грудну стінку (парієтальні плевра). Легенева і парієтальні плевра утворюють герметично закриту плевральну порожнину, заповнену невеликою кількістю серозної рідини, яка зменшує тертя листків плеври під час дихання. Плевральні порожнини правої і лівої легень у кроля не з’єднуються між собою. Легені є парним паренхіматозним органом, які розташовані у грудній порожнині і оточені правим і лівим плевральними мішками. Простір між мішками обмежений дорсально – хребетним стовпом, вентрально – грудниною, краніально – середостінням, каудально – сухожилковою частиною діафрагми. У зайцеподібних спостерігається звужено-витягнутий, перехідний і розширено-укорочений тип легень [3]. Залежно від типу легень змінюється форма діафрагмальних часток легень. Легені мають форму неправильного конуса. Права легеня більша ніж ліва. На легенях розрізняють: діафрагмальну, реберну, медіальну і міжчасткові поверхні та тупий дорсальний і гострий вентральний і базальний краї та серцеву вирізку. У кроля спостерігається редукція лівої верхівкової лівої частки при типовій вираженості інших часток в обох легенях.
Легені утворені розгалуженнями повітроносних шляхів і респіраторного відділу, які супроводжують кровоносні судини і нерви (Рис. 2). Головні бронхи входять у легені і дають початок легеневим бронхам. Останні, залежно від діаметра, поділяють на великі, середні малі та термінальні бронхіоли. Легеневі бронхи утворюють бронхіальне дерево. Будова стінки бронхів подібна до такої стінки трахеї. По мірі зменшення діаметру бронхів їх діаметр і товщина стінки зменшуються. Респіраторний відділ легень представлений структурами у стінках яких розташовані альвеоли (альвеолярне дерево). До складу легеневого ацинуса входять респіраторні бронхіоли, альвеолярні ходи і мішечки. Респіраторні бронхіоли утворюються внаслідок поділу термінальних бронхіол. Альвеолярні ходи формуються внаслідок поділу респіраторних бронхіол 2- і 3-го порядків. Альвеолярні мішечки – сліпі закінчення альвеолярних ходів. Стінка респіраторного відділу легень утворена альвеолоцитами (респіраторними, секреторними та альвеолярними макрофагами). Міжальвеолярні перегородки утворені прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини.
Література
1. Горальський Л.П. Основи гістологічної техніки і морфофункціональні методи досліджень у нормі та при патології / Л. Горальський, В. Хомич, О. Кононський. – Житомир: “Полісся”, 2005. –288 с.
2. Ноздрачев А.Д. Анатомия кролика / А. Ноздрачев, Е. Поляков, А. Федин. – СПб., 2009. – 353 с.
3. Ткаченко Л.В. Топография легких половозрелого кролика в норме / Л. Ткаченко, В. Коновалов. – Вестник АГАУ, 2010. - №8(70). – С.55-60.
|