| Назва секції : Рослинництво, екологія і біотехнології у сільському господарстві.
ЕКОЛОГІЯ І СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Гриневич Я. К. студент, Кос`янчук Ніна Іванівна кандидат ветеринарних наук , доцент
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Науковий керівник кандидат ветеринарних наук , доцент Кос`янчук Ніна Іванівна
Ключові слова: Екологія, агроекологія, екологічні процеси.
Вступ. Сільське господарство – одна з найважливіших галузей виробництва, що забезпечує продуктами харчування рослинного і тваринного походження, а багато галузей промисловості – сировиною.
Небезпека, що чатує на людство - це збіднення генетичного фонду рослин і тварин. Ще одна серйозна проблема полягає в перехімізації сучасного сільського господарства. Надмірне застосування мінеральних добрив, зокрема азотних, призводить до збільшення вмісту нітратів у продуктах харчування, а це небезпечно для здоров’я людини.
Виклад основного матеріалу. Екологія має важливе значення в науковому обґрунтуванні природоохоронних заходів і є теоретичною базою охорони природи. Спеціалісти аграрного сектора повинні бути обізнані щодо питань техногенних і біогенних чинників, що впливають на зовнішнє середовище. Тому що, саме сільське господарство найбільше впливає на природні комплекси Землі, використовує найбільші площі земельних ресурсів, найбільше споживає прісної води, є великим забруднювачем грунту і водних ресурсів мінеральними добривами і отруто-хімікатами. Також велике навантаження на природне середовище мають тваринницькі комплекси і ферми.
Екологія – це частина процесу виробництва сільськогосподарської продукції. Тому існує наука сільськогосподарська екологія (агроекологія), що є одним із головних підрозділів прикладної екології.
Агроекологія - це комплексна наукова дисципліна, об’єктом вивчення якої є агросфера планети, а предметом - взаємозв’язки людини з довкіллям у процесі сільськогосподарського виробництва, що вивчає вплив сільського господарства на природні комплекси, взаємозв’язки між компонентами агросистем і специфіки колообігу в них речовин, енергії та інформації під впливом техногенних навантажень.
Головна мета агроекології - це забезпечення сталого виробництва якісної біологічної продукції, збереження і відтворення природно-ресурсної бази аграрного сектора, ефективна екологізація всіх галузей сільськогосподарського виробництва.
Основним завданням агроекології є:
• одержання максимального врожаю при найменшому впливу на довкілля;
• забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування;
• створення агроекосистем, співжиття в агроекосистемах і фактори стабілізації в агроекосистемах;
• меліорація земель;
• інтенсифікація сільського господарства;
• розробка стратегії сільськогосподарського користування в XXI столітті.
Для захисту врожаю від шкідників сучасне сільське господарство застосовує дедалі більше хімічних засобів боротьби – так званих пестицидів хлорорганічного, фосфорорганічного та іншого складу.
Висновки. Отже, сучасне сільське господарство створює для жителів планети цілу низку гострих екологічних проблем, їх успішне розв’язання можливе тільки на основі раціонального природокористування, здійснення комплексної системи заходів з охорони природи і підвищення продуктивності землеробства і тваринництва.
Список використаної літератури:
1. Чайка В. Є., Чайка В. В. Екологія. – В.: «Книга-Вега», 2002. – 408 с.
2. Злобін Ю. А., Кочубей Н. В. Загальна екологія: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 416 с.
3. Сухарев С. М., Чундак С. Ю., Сухарева О. Ю. Основи екології та охорони довкілля. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 394 с.
4.http://pidruchniki.com.ua/1513061/geografiya/ekologichni_problemi_silskogo_gospodarstva.
|