| Ключові слова: ринок, зерновий підкомплекс АПК, борошномельна галузь, борошно, споживання, експорт.
Вступ. Борошномельно-круп’яна галузь України є соціально значущою для населення, стратегічно важливою та повністю залежить від зернового підкомплексу АПК. Серед особливостей формування цінової політики в галузі необхідно відмітити державне регулювання цін, адже підприємствами виробляються продукти харчування (борошно, крупи, макаронні вироби) від яких залежить продовольча безпека населення України.
Особливістю борошномельного ринку є те, що він нерозривно пов’язаний із ситуацією на ринку зерна. Борошномельні підприємства працюють із тією сировинною базою, яка формується сільськогосподарськими виробниками, та пропозицією зерна – у першу чергу пшениці, трохи менше – жита та інших культур.
Виклад основного матеріалу. Якщо подивитися на валовий збір зернових за останні п`ять сезонів, то ми побачимо чіткий зростаючий тренд, починаючи з 2012-2013 МР, коли валове виробництво складало 46,2 млн. тон, а у 2016-2017 МР маркетинговому році було зібрано 66 млн. тон зернових культур. А от виробництво борошна, навпаки, має помітну від’ємну динаміку. У 2012-2013 МР – це 3,5 млн. тон, у 2016-2017 МР – вироблено 2,74 млн. тон (рис. 1)[2].
Рис. 1. Динаміка виробництва борошна в Україні у 2012-2013 – 2016-2017 маркетингових роках [2]
У 2017-2018 МР прогнозується невелике зростання обсягів виробництва борошна, при цьому ріст обсягів виробництва не пов’язаний із зростанням внутрішнього споживання, а свідчить про збільшення експорту даного виду продукції. Головними причинами скорочення обсягів борошномельного виробництва є зменшення середньодушового споживання та обсягів промислового використання борошна, зокрема в хлібопекарській промисловості, яка є найбільшим споживачем цього продукту (60 % у структурі споживання) [3].
Основними проблемами функціонування підприємств переробної промисловості та борошномельної галузі, зокрема, є: жорстка конкуренція на ринку сировини із зернотрейдерами, конкуренція на внутрішньому ринку із виробниками борошна, недосконалість методів державного цінового регулювання.
Результати. Якщо говорити про внутрішнє споживання борошна, то за останні роки воно у середньорічному вираженні впало на 9%, а середньорічний приріст експорту склав 19%. Ємність споживання на внутрішньому ринку дуже незначна, і за прогнозами у середньо- і довгостроковій перспективі розвитку у цьому сегменті на ринку України не буде (рис. 2).
Рис. 2. Структура розподілу борошна на вітчизняному ринку у 2012-2013 – 2016-2017 маркетингових роках
Результатом таких тенденцій є щорічний приріст експорту, що є основним джерелом доходів для підприємств борошномельної галузі [1].
Висновки. Задля подолання перелічених проблем доцільно обрати один з двох шляхів. Перший стратегічний вектор орієнтований на відновлення внутрішнього попиту, передусім, за рахунок поступового нарощування обсягів виробництва підприємств хлібопекарської та макаронної промисловості, та скорочення імпорту борошна. Другий стратегічний вектор передбачає освоєння зовнішніх ринків збуту борошномельної продукції за активної державної підтримки.
Список використаної літератури:
1. «Зерно, борошно, крупи: тренди та можливості», Agravery [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://agravery.com/uk/posts/show/zerno-borosno-krupi-trendi-ta-mozlivosti
2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс] – http:// www. ukrstat.gov.ua.
3. Перспективы развития украинского рынка муки (Интервью с директором ООО «ПК «Млын») // Хранение и переработка зерна. – 2016. – №4(130). – С. 18 – 19.
|