| Назва секції: Гуманітарні науки
ПРАВО СПЕЦІАЛЬНОГО І ЗАГАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ
Мазніченко О.В., студентка
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Гуманітарно-педагогічний факультет
Науковий керівник – кандидат юридичних наук, доцент кафедри історії і політології Клименко К.О.
Ключові слова:
Право природокористування – система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання, відновлення й охорони природних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економічних і соціальних інтересів та законних прав суб'єктів природокористування. На сучасному етапі розвитку екологічного законодавства Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" прямо закріплює поділ права природокористування на загальне та спеціальне (ст. 38).[4] Людські потреби невичерпні на відміну від багатьох природних ресурсів. Отже, всі країни зобов’язані встановлювати певні обмеження для використання природних ресурсів.
Право на загальне природокористування на сьогоднішній день закріплюють такі природоресурсові нормативні акти: ЛК України (статті 65-66), ВК України (статті 46-47), Закон України "Про тваринний світ" (статті 10,16,27), Закон України "Про рослинний світ" (статті 8-9). Право загального (загальнодоступного) використання природних ресурсів як право усіх фізичних осіб будь-якого віку, що перебувають на території України та не пов'язані взаємними правами та обов'язками, безоплатно, без закріплення природних об'єктів за окремими особами і без надання відповідних дозволів у кожному конкретному випадку з боку компетентних державних органів, а також юридичних або фізичних осіб, за якими природні об'єкти закріплені у користування, користуватися природними ресурсами з метою задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо), за винятком обмежень, передбачених законодавством України. Право загального використання лісових ресурсів регламентується у ЛК України. Особливості загального використання природних рослинних ресурсів передбачені Законом України "Про рослинний світ". Відповідно до ст. 47 ВК України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення таких потреб, як купання, плавання на човнах, любительське та спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. Загальне використання об'єктів тваринного світу регламентується Законом України "Про тваринний світ" та іншими актами законодавства України. Загальне природокористування в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду є обмеженим. Законодавством передбачено, що заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їхніх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство тощо можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.[1,2,4] Тобто, загальне право обов’язкове до виконання кожного громадянина, без привілеїв.
Спеціальне природокористування на відміну від загального - це використання конкретних природних ресурсів, здійснюване громадянами, підприємствами й організаціями у випадках, коли відповідна, визначена в законодавстві частина природних ресурсів надається їм у користування. Зазвичай така передача є платною і визначеною в часі, хоча закон не виключає і безкоштовного, і безстрокового природокористування. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством, - на пільгових умовах (ч. З ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством, - на пільгових умовах (ч. З ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").[3,5] Тобто, на відміну від загального права природокористування, спеціальне використовується для окремих осіб та підприємств на основі діючого законодавства та договорів.
Оскільки, на даний момент весь світ страждає від екстенсивного користування природними ресурсами людством, на мою думку, потрібно інтенсивніше вимагати виконання законів, пов’язаних із природокористуванням. Ця проблема стосується всіх і кожного на нашій Землі. Адже, ми повинні не лише забезпечити життя нам, але й подбати про майбутні покоління.
Список використаної літератури:
1. Конституція України / / Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
2. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. / / Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 41. — Ст. 38.
3. Экологическое право Украины: курс лекций / Под ред. И. И. Каракаша. — О.: Латстар, 2001. — С. 106.
4. Природноресурсове право України: Навч. посіб. / За ред. І. І. Каракаша. — К.: Істина, 2005. — 376 с.
5. Екологічне право України: Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / В. К. Попов, А. С. Гетьман, С. В. Размєтаєв та ін.; За ред. В. К. Попова та А. С. Гетьмана. — X.: Право, 2001. — С. 140.
|