| Ключові слова: виховання, ціннісне ставлення, сільськогосподарська праця, аграрний заклад вищої освіти, студент.
Вступ. Особливе місце під час формування ціннісного ставлення до сільськогосподарської праці у студентів-аграріїв належить педагогічним умовам, які впливають на професійний розвиток, удосконалення вмінь та навичок, творчу самореалізацію. Педагогічні умови розуміємо як певні обставини, які впливають на формування професійного досвіду студента, забезпечують цілісне виховання студентів-аграріїв, сприяють всебічному гармонійному розвитку особистості студентів. Педагогічні умови забезпечують і міжособистісні взаємини викладача і студента у навчально-виховному процесі.
Виклад основного матеріалу. Процес виховання ціннісного ставлення до сільськогосподарської праці у аграрних закладах вищої освіти повинен супроводжуватись формуванням прикладу, ідеалу, зразку для наслідування з метою заохочення до майбутніх професійних можливостей. Приклад активно формує свідомість студента, його переконання та активізує діяльність, спонукає до певного типу поведінки.
Процес наслідування відбувається в три етапи: на першому етапі – на основі сприймання конкретного прикладу виникає суб'єктивний образ взірця, бажання наслідувати його; на другому – діє зв'язок між взірцем для наслідування та поведінкою вихованця; на третьому – здійснюється синтез наслідувальних та самостійних дій та вчинків [1, с. 315].
Прикладами для студентів аграрних ЗВО з метою формування ціннісного ставлення до майбутньої професії та сільськогосподарської праці можуть бути відомі аграрії, підприємці, науковці, дослідники та випускники. Звідси випливає перша педагогічна умова – ознайомлення студентів з досвідом відомих аграріїв, підприємців та фермерів, що передбачає проведення зустрічей з лідерами АПК та керівниками успішних підприємств та вивчення біографій відомих учених-аграріїв та успішних підприємців в аграрній галузі.
Під час вибору для студентів постатей для ознайомлення з досвідом відомих аграріїв слід звернути увагу на їхній внесок у розвиток сільського господарства, кращі моральні якості особистості (відповідальність, працьовитість, чесність, дисциплінованість та ін.), їхню любов та повагу до землі, сільськогосподарської праці та навколишнього середовища. Серед таких відомих аграріїв є представники минулого та сучасності. Варто звернути увагу на такі відомі постаті в аграрній галузі як Марк Порцій Катон (234-149 до н.е.) – давньоримський політик та державний діяч, автор важливого джерела з історії сільського господарства трактату «Про землеробство» («De agri cultura»), у якому пише перш за все про моральні переваги праці фермера та дає рекомендації щодо ведення сільського господарства; Марк Теренцій Варрон (116-27 до н.е.) – римський вчений-енциклопедист, знавець стародавностей. Він – автор відомого трактату «Про сільське господарство», у якому розглядає питання організації рабовласницького господарства, а основною цінністю господарства вважав землю; Симиренко Платон Федорович (1821-1863) – відомий промисловець-цукрозаводчик, засновник цукрової галузі в Україні та один із засновників раціонального садівництва; Моргун Федір Трохимович (1924-2008) – учений-аграрій, економіст, господарник, письменник і публіцист, доктор сільськогосподарських наук, академік УААН, державний і політичний діяч. Пропагував та впроваджував прогресивний ґрунтозахисний спосіб безвідвальної обробки сільськогосподарських земель.
Серед відомих учених-аграріїв слід відзначити Михайла Васильовича Зубця (1938-2014) – учений-селекціонер, фахівець у галузі розведення та біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин. Ученого завжди цікавило широке коло проблем тваринництва, проте найбільше творчих зусиль, які увінчалися вагомими науковими і практичними досягненнями, він віддав улюбленій справі — племінному скотарству. Ідея створення українських порід великої рогатої худоби стало змістом наукового життя М. В. Зубця. Михайло Васильович розробив оригінальну методику створення нових високопродуктивних заводських ліній великої рогатої худоби.
Виховання ціннісного ставлення до сільськогосподарської праці у студентів-аграріїв безпосередньо пов'язане з формуванням екологічної культури, як напряму людської діяльності з метою освоєння природи, що не порушує рівновагу взаємодії суспільства з навколишнім середовищем. Безперечно, екологічна культура як моральна якість притаманна усім відомим аграріям. Наприклад, Антонець Семен Свиридонович (1935) – український вчений-аграрій, новатор сільського господарства, меценат, керівник приватного підприємства «Агроекологія». Багато уваги приділяв удосконаленню системи обробітку ґрунту, вирощуванню екологічно чистих сільськогосподарських культур, впровадженню науки і передового досвіду. Майже 40 років у ПП «Агроекологія» працюють виключно за технологіями органічного землеробства, повністю відмовилися від застосування гербіцидів, пестицидів, мінеральних добрив, що дозволяє отримувати високоякісну екологічно чисту продукцію. Підприємство продовжує удосконалювати унікальні технології органічного землеробства, тут налагоджено співпрацю з вітчизняними науковцями, досвід господарювання вивчають учені й практики з зарубіжжя.
Серед сучасних зразкових та відомих аграріїв слід назвати Косюка Ю. А., Бахматюка О. Р., Веревського А. М., Гуту І. М., Дідківського В. О., Гнатюка С. А., Центила Л. В. та ін. Наприклад, Центило Леонід Васильович –директор ТОВ «Агрофірма «Колос», заслужений працівник сільського господарства. ТОВ «Агрофірма Колос» займається вирощуванням зернових та зернобобових культур, цукрових буряків та розвитком молочного скотарства, свинарства, садівництва. В основі моделі господарювання лежить екологічне землеробство, інноваційні технології вирощування озимих зернових, сої, соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків, люцерни, особливості системи обробітку ґрунту, систем удобрення і захисту посівів від шкідливих організмів.
Центило Леонід Васильович зарекомендував себе не лише як успішний аграрій та керівник, а й як професіонал, який охоче ділиться своїм досвідом зі студентами. На базі ТОВ «Агрофірма «Колос» створено Навчально-науково-інноваційний центр сучасних агротехнологій НУБіП для проходження практичної підготовки студентів у сучасних реаліях аграрного виробництва. Він запропонував організацію практичного навчання індивідуально з кожним студентом, для чого були сформовані невеликі групи, по 2-3 студенти, які проходили практику в якості дублерів агрономів, що очолюють відповідні підрозділи в господарстві (агроном сівозміни, насіннєвод, агрохімік, агроном із захисту рослин, садівник, зав. селекційної лабораторії та ін.). Щоденно міняючи локації студенти мали можливість глибоко вивчити організацію і проведення того чи іншого агрозаходу.
Висновки.Вважаємо, що реалізації педагогічної умови «Ознайомлення студентів з досвідом відомих аграріїв, підприємців та фермерів» буде ефективною під час виховання ціннісного ставлення до сільськогосподарської праці у студентів аграрних закладів вищої освіти.
Список використаної літератури:
1. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 528 с.
|