| Головна » Файли » Гуманітарні науки |
КОМПЕТЕНТНІСНО ЗОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ АГРАРІЇВ МЕТОДАМИ КОЛЕКТИВНОГО ПРОЕКТУ
| 25.03.2018, 19:03 | |
| Назва секції: Гуманітарні науки КОМПЕТЕНТНІСНО ЗОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ АГРАРІЇВ МЕТОДАМИ КОЛЕКТИВНОГО ПРОЕКТУ Артемчук Л.М., кандидат педагогічних наук, доцент Національний університет біоресурсів і природокористування України Ключові слова: компетентнісний підхід, компетенція, метод проектів, практично-орієнтовані проекти Вступ. Закон «Про вищу освіту» проголосив завдання компетентнісно зорієнтованого навчання в Україні, результати якого оцінювались би на засадах компетентнісного підходу відповідно до вимог Європейського проекту вищої освіти. З іншого боку майбутня кар’єра сьогоднішніх студентів є важко прогнозованою, тому дуже важливо розвивати у студентів навички самостійного вивчення матеріалу та роботи в колективі. Здатність до самонавчання є однією з важливих компетенцій, які мають формуватись у вищій школі і це можна зробити застосуванням методу колективного проекту. Виклад основного матеріалу. Аналіз наукових та науково−методичних публікацій показав, що в сучасній педагогічній теорії питання використання методів проекту відображено в працях В. Докучаєвої, О. Коберника, І. Коновальчука, Т. Подобєдової, А. Лігоцького Л.А. Закота, В.І. Сипченко, Л.В. Ричкова, К.В. Яресько, та ін. Серед зарубіжних науковців педагогічне проектування як ефективний засіб вирішення освітніх задач розглядають У. Кілпатрік, Д. Джонс, Я. Дітріх, К. Моріс та ін.. Поняття «навчальний проект» вперше з'явилось у XVII—XVIII століттях і служило синонімом словам «експеримент» у природничих науках і «розгляд справ» у юриспруденції. У XIX столітті були визначені ще дві моделі проектів: модель Вудворта та модель Ричардса. Модель Вудворта передбачає, що студенти спочатку вивчають матеріал, набувають знань та навиків, які в подальшому використовують для конструювання проектів. Друга, більш сучасна, модель Ричардса передбачає «занурення» в проблему, її фундаментальне дослідження [1]. Проекти за методом або видом діяльності, яка домінує в проекті можна поділити на [2]: 1. Дослідницькі проекти. Мають визначену мету та актуальність, чітко продуману структуру проекту, продумані методи роботи. 2. Творчі проекти. Зазвичай структура проекту розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту. 3. Ігрові проекти. Структура таких проектів залишається відкритою до їхнього закінчення. Учасники беруть на себе певні ролі. Результати можуть змінюватись впродовж проекту. 4. Інформаційні проекти. Студенти здобувають та аналізують інформацію. Обов'язковими структурними елементами є: мета проекту-результат (реферат, презентація, доповідь, відеоматеріали, працююча інформаційна система, база даних тощо); предмет інформаційного пошуку — поетапність пошуку з визначенням результатів-аналітична робота над зібраними фактами — висновки — корекція, у разі потреби подальший пошук інформації - аналіз нових даних - висновки — оформлення результатів. 5. Практично орієнтовані. Відзначаються чітко визначеним із самого початку результатом діяльності учасників проекту, який зорієнтований на соціальні інтереси самих учасників роботи. Такі проекти мають чітку структуру, визначається діяльність кожного учасника, призначається лідер для координації роботи, корекції спільних дій, презентації отриманих результатів та можливих способів використання їх на практиці. Вища математика відноситься до фундаментальних класичних наук і змотивувати її вивчення досить складна задача для викладача. Навчальним планом передбачено виконання індивідуальної та самостійної роботи студентами, яку можна реалізувати у вигляді колективних проектів. Виконання колективних проектів активізує навчальний процес, частково відповідає на запитання: «Навіщо вивчати вищу математику?» та формує у студентів орієнтацію на кінцевий результат, що є складовою компетентнісно зорієнтованого навчання. Найчастіше всього використовують четвертий та п’ятий типи проектів. Студентам першого курсу пропонуються проекти з пошуку та аналізу інформації за заданими темами та оформлення результатів у вигляді глосаріїв, рефератів, довідкових матеріалів, практично розв’язаних задач тощо. В цьому випадку співпраця між членами команди незначна. Трохи краща ситуація, коли групі студентів визначається одна тема. Студенти мають створити спільний глосарій, розв’язати певну кількість задач визначеним методом та презентувати свою роботу перед аудиторією, оформити тези. В такій ситуації визначається лідер команди, який і координує роботу. Найцікавішими є практично зорієнтовані проекти. Прикладами таких проектів можуть бути: аналітична геометрія - криві другого порядку в ботанічному саду НУБіП України; інтегральне числення функції однієї змінної - обчислення площі, об’єму фігур паркової композиції, диференціальні рівняння - оптимізація розміщення посадкового матеріалу клумби перед 3 корпусом, мінімізація середніх витрат студента. Такі проекти вимагають обговорення та чіткого розмежування видів роботи між членами команди. Ні один із членів команди не може проігнорувати своє завдання. Важлива як теоретична складова так і практично зроблені виміри. Крім того наявний творчий компонент з математичним підтекстом: фото, відео елементів композиції. Робота над проектом залежить також від викладача, від чіткості поставлених викладачем завдань, від організації окремих етапів проекту, а також вказівок відносно очікуваних результатів. Тут важливим є відмова викладача від авторитарного керівництва, робота у співдружності зі студентами та ненав’язливе консультування студентів за темою проекту. Колективний проект має бути структурований так, щоб жоден його учасник не міг експлуатувати зусилля товаришів по команді. Задача викладача «двієчників» та «відмінників» згрупувати так, щоб користь отримала кожна сторона. Невстигаючі студенти отримали можливість підтягнути та систематизувати свої знання. «Відмінники» отримали від проекту навики лідера, зростання самоповаги, навики вирішення конфлікту, здатність узяти на себе певну роль, що стає частиною навчального процесу, самовдосконалення. Результати. Результатом запровадження колективних проектів при вивченні вищої математики є активізація навчального процесу, збільшення мотивації до навчання та формування у студентів компетентностей самонавчання та орієнтації на результат. Висновки. Використання інформаційних та практично – орієнтованих колективних проектів під час вивчення вищої математики в аграрних університетах відповідає стратегії розвитку сучасної вищої освіти та компетентнісно зорієнтованого навчання в Україні Список використаної літератури: 1. Лебедева А.И.. Метод проектов в продуктивном обучении /А.И. Лебедева, Е.В. Иванова. Школьная технология. − 2002. − №5. − С.116−120 2. Класифікація проектів. [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5241798/page:2/ | |
| Категорія: Гуманітарні науки | |
| Переглядів: 380 | Завантажень: 0 | |
| Всього коментарів: 0 | |