| ГУМАНІТАРНІ НАУКИ
АНГЛОМОВНИЙ СЛЕНГ В ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АСПЕКТІ
Ільїн С.В., магістр першого року навчання
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Науковий керівник – доцент Колодіна Л.С
Ключові слова: сленг, переклад, текст.
Вже не одне десятиліття лінгвісти, психологи, соціологи і культурологи дослі- джуютьтакий феномен, як сленг. Цей факт пояснюється безперервним процесом поповнення лексичного складу мови.
Сленг в тексті – цеодне з лінгвістичних засобів впливу на читача, формування йог освітогляду, поведінки, сприйняття та оцінки навколишнього середовища, що й пояснює причини зростання його популярності. Залучення лексики, яка виходить за рамки літературноїмови, є цікавим явищем в публіцистиці як англійськомовних, так і українськомовних видань. Лексична система мови публіцистики, як і субсистема сленгу – найдинамічніші системи сучасних мов. Свідоцтвом зацікавлено стівітчизняних учених проблемою сленгу можуть служити роботи таких лінгвістів, як Горбач О., Ставицька Л. О., Мартос С. А., Пиркало С. В., Хімік В. В., Хомяков В. А., Швейцер А. Д. та інші. Крім того, зазна- чена проблема активно розроблялася і розробляється зарубіжними дослідни- ками, наприклад: Кротті Дж., Спірсом Р. А., Партріджем Е. та іншими.
Відсутність системного підходу до проблеми сленгу, широкий спектр методів його дослідження, збільшена роль англійської мови як міжнародної мови спілкування, механізми впливу газетного тексту на світоглядчитача, пильний інтересучених до сленгу визначають актуальність даного дослідження. Слід звернути увагу, щотермін “сленг” частіше вживається в англійській мові, проте останнім часом він активно використовується і в українськіймові.
Отже, сленг – це елементи розмовного варіанту тієї або іншої професійної або соціальної групи, які, проникаючи в літературну мову або взагалі в мову людей, що не мають прямого відношення до даної групи осіб, набувають в цих мовах особливого емоціонально-експресивного забарвлення
Проблема сленгу, зокремайого перекладу, є однією з пріоритетних ланок дослідженняпубліцистичного дискурсу.
Дослідження довело, що найбільш адекватним рішенням при перекладі сленгізмів є використання функціональних аналогів або варіативних відповідностей за наявності їх в мові перекладу. За їх відсутності можна удатися до описового перекладу або використати ряд пере кладацьких трансформацій, дотримуючись при цьому відповідних норм мови перекладу, а в разі, коли контекст змушує відмовлятися від вибору однієї з варіантних відповідностей, – шукатиконтекстуальнузаміну.
Література
1. Антрушина Г. Б. Лексикология английского языка [Текст] = EnglishLexicology : [учеб. пособ. для студ. вузов, обуч. по пед. спец.] / Г. Б. Антрушина, О. В. Афанасьева, Н. Н. Морозова. – 3-е изд., стереотип. – М. : Дрофа, 2001. – 288 с. – (Серия “Высшее образование”). – Библиогр. : С. 283–287.
2. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык : (Стилистика декодирования) : [учеб. пособ. для студ. пед. ин-тов по спец. ин. яз] / Ирина Владимировна Арнольд. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Просвещение, 1990. – 300 с. – Библиогр. : – С. 296–298.
3. Арутюнова Н. Д. Аномалии и язык / Н. Д. Арутюнова // Вопросы языко- знания. – 1987. – № 3. – С. 3–19.
|