| Назва секції: Якість освіти та гуманітарна наука в умовах трансформації суспільства
УДК 378.147
АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ БУГАЛТЕРСЬКО-ФІНАНСОВИХ ДИСЦИПЛІН
Харченко С.В.,канд. філол. наук, доцент, Кочура Л. В., магістрантка
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
м. Київ
Зростання попиту на висококваліфікованих спеціалістів підвищує вимоги до якості професійної підготовки спеціалістів, чинить тиск на системи освіти та є сильним фактором їхніх змін та адаптації. Вирішення цієї проблеми передбачає широке використання у практиці вивчення економічних дисциплін системи методів активізації навчання, що стосуватимуться всіх аспектів пізнавальної діяльності студентів. [3]. Дослідники М. Вієвська і Л. Красовська визначають підвищення якості підготовки фахівця, формування у нього мотивації до безперервної професійної освіти як чинники забезпечення конкурентноспроможності країни на світовому рівні [1].
Методи активізації навчання – це способи, прийоми, що спонукають студентів до творчої розумової діяльності, спрямовані на розвиток у них самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування навичок та вмінь нестандартного розв'язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування. До методів активного навчання можна зарахувати метод проблемного викладання, евристичну бесіду, самостійну роботу з книгою над питаннями проблемного характеру, імітаційні вправи, диспут, аналіз виробничих ситуацій, розігрування ролей, ігрове проектування, навчальні ділові ігри, мозкову атаку, кейс-метод, моделювання, конструювання, дослідницьку роботу, експеримент, узагальнення, метод аналізу професійних ситуацій.
Активність студентів виражається через запитання, прагнення мислити, пізнавальну самостійність в процесах сприйняття, відтворення, розуміння, творчого застосування. Ознаками сформованості активності особистості виступають: ініціативність, характеристика діяльності, енергійність, інтенсивність, ставлення до діяльності, добросовісність, інтерес, самостійність, усвідомлення дій, воля, наполегливість в досягненні мети та творчість.
Основними чинниками, що сприяють творчому ставленню студентів до освітнього процесу та його результатів, є професійний інтерес, готовність до самопізнання, нестандартний характер навчально-пізнавальної діяльності, уміння організовувати власну діяльність, змагальність, ігровий характер занять, емоційність, проблемність [1].
Основним методом навчання під час вивчення обліково-фінансових дисциплін у Лубенському фінансово-економічному коледжі ПДАА є метод аналізу конкретних ситуацій.
Рекомендаціями до конкретних ситуацій є такі:
– це має бути розповідь про реальну управлінську проблему або ситуацію;
– послідовний виклад подій має містити деталі, уточнення (ілюструвати складність і розпливчастість самого життя);
– потрібен центральний герой, інтрига, боротьба інтересів (це робить аналіз персоніфікованим, жвавішим і цікавим);
– події, відображені у ситуації, не мають бути надто давніми, краще, щоб вони стосувалися знайомих для студентів учасників (фірм, організацій, особистостей);
– ситуація має бути адаптованою до тих знань, які викладач планує актуалізувати [2].
Однією з переваг методу аналізу професійних ситуацій є його гнучкість. Вивчення наукових та методичних матеріалів з питань методів професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців дає можливість запропонувати варіанти використання цього методу для досягнення конкретних навчальних результатів.
Перелік посилань
1. Вієвська М., Красовська Л. Формування мотивації фахівця до безперервної професійної освіти // Вища школа. – 2011. – № 1. – С. 75-82.
2. Дробот Н. М., Власенко Т. О Професійна підготовка в галузі (економічний профіль) : навчальний посібник. Київ, 2017.- С. 79-80.
3. Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті: навч. посіб. – Вид. 2-ге, доп. Київ: КНЕУ, 2003. 298 с.
|